Основні форми рельєфу суходолу. Гори.

Тема. Основні форми рельєфу суходолу. Гори.

Мета: дати учням уявлення про основні форми рельєфу суходолу – гори і рівнини, різноманітність гір на суходолі та їх утворення; продовжити формування навичок роботи з картами та шкільними навчальними атласами, додатковими джерелами географічних знань; розвивати увагу та спостережливість учнів, вміння робити висновки.

Обладнання: підручники, атласи, стінна фізична карта півкуль, контурні карти, слайди з зображенням різних форм рельєфу, різнокольорові картки.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття та назви: гори, рівнини, низовини, височини, плоскогір’я, нагір’я.

Хід уроку

І. Організаційний момент

        ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Проблемне питання».

На попередніх уроках теми «Літосфера» ми вивчали внутрішні та зовнішні процеси, діяльність яких порівнювали з невтомними руками скульптора. А якими ж є результати роботи цього скульптора? Це різноманітність форм поверхні нашої Землі. Вам уже відомо, що сукупність нерівностей земної поверхні наривають рельєфом. Як утворюються різні форми рельєфу? Чому одні ділянки простягаються на сотні й тисячі кілометрів рівними просторами, а інші – підносяться угору у вигляді гострих піків? Шукати відповіді на ці питання ми з вами будемо протягом кількох уроків. Сьогодні ми вивчимо особливості таких форм рельєфу як гори і рівнини. Але перш ніж це розпочати, давайте повторимо вивчене на попередніх уроках.

      ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

«Обмін кросвордами» (робота в парах)

Учні обмінюються кросвордами, складеними вдома, та розгадують їх.

Термінологічний диктант.

Терміни і поняття записані на слайді.

1.                    Абсолютна висота

2.                    Рельєф

3.                    Відносна висота

4.                    Горизонталі

5.                    Репери

6.                    Нівелір

Вчитель зачитує визначення термінів і понять, а учні проставляють відповідні цифри в зошитах.

Прийом «Географічна мозаїка»

На слайді написано набір слів, з яких потрібно скласти речення.

Нерівності, рельєф, все, поверхня, земна, це.

Гори, основні, рівнини, рельєф, форми, це.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

План вивчення нового матеріалу

1.     Основні форми рельєф суходолу – гори і рівнини.

2.     Різноманітність та утворення гір на суходолі.

3.     Найвищі і найдовші гори світу.

4.     1.Основні форми рельєф суходолу – гори і рівнини.

5.     Проблемне запитання.

Обличчя нашої планети змінюється протягом тисяч і мільйонів років. Так що ж змінює цей вигляд? Висловіть свої припущення.

Метод «Мікрофон»

Говорить лише той учень, який тримає у руках уявний мікрофон, припущення учнів не оцінюється, ніхто не має права перебивати учня, який взяв слово.

Висновок: рельєф формується внаслідок взаємодії внутрішніх і зовнішніх сил (учні записують висновок у зошит).

Робота з фізичною картою півкуль.

Розгляньте уважно карту. Якими кольорами позначені на карті рівнини, а яким гори?

 Чому рівнини позначені кількома кольорами?

Далі учні  за допомогою вчителя починають складати в зошитах схему (протягом усього уроку).

Основні форми рельєфу
Рівнини (великі ділянки земної поверхні з незначними висотами і пологими ухилами)		Гори (великі ділянки земної поверхні, високо підняті над прилеглою територією, із розчленованим рельєфом)
За висотою	За зовнішнім виглядом	За висотою	За віком	За будовою
Низовини (до 200 м.) Височини (200-500 м.) Плоскогір’я (від 500 м.)	Горбисті Пласкі	Низькі (до 1000 м.) Середні (1000-2000 м.) Високі (від 2000 м.)	Старі (>60 млн. років) Молоді (<60 млн. років)	Складчасті Складчасто-брилові Брилові Вулканічні

Користуючись картою, наведіть приклади низовин, височин, плоскогір’їв. Поясніть свій вибір.(За відповідними кольорами)

Користуючись картою, наведіть приклади низьких, середніх та високих гір. Поясніть свій вибір. (За відповідними кольорами)

Метод «Гроно»

А тепер давайте попрацюємо в групах. (Клас ділиться на дві групи) На приготовлених аркушах паперу запишіть та накресліть у вигляді грона всі слова, із якими у вас асоціюються гори (група № 1) та рівнини (група № 2). А потім спробуємо дати визначення цим термінам та записати у схему.

    Після прослуховування відповідей учитель пропонує дати визначення термінів. Найбільш точне визначення з поправками вчителя записується в зошитах (в схему).

2.Різноманітність та утворення гір на суходолі.

Прийом «Слово вчителя»

(Розповідь учителя супроводжується роботою учнів з картами атласу та контурними картами)

Гори займають майже 40% території суходолу, рівнини – близько 60%. Гори в основному простягаються ланцюжком на десятки й сотні кілометрів. Це гірські хребти. Багато таких хребтів формують гірську країну. Між двома хребтами простягається глибоке зниження. Це гірська долина. У долинах течуть річки і живуть люди. (Намалюйте, як ви це собі уявляєте) Найвища точка гори називається вершиною. Якщо вона має вигляд гострого шпиля її називають піком.

Подивіться на фізичну карту півкуль. Коричневим кольором на ній зображено гори. Чим вони вищі, тим відтінок темніший. Гора Еверест (Джомолунгма), в горах Гімалаях, - найвища вершина світу. (фотографія гори)

За допомогою фізичної карти півкуль в атласі визначте її висоту та географічні координати. Підпишіть її на контурній карті.

Найдовшою у світі гірською системою є гори, що простяглися в західній частині Америки на 15000 км. із півночі на південь. У Північній Америці їх називають Кордильєри, у Південній – Анди.

Ви пам’ятаєте що за висотою гори бувають низькі, середні та високі. Знайдіть на фізичній карті півкуль в атласі приклади різних за висотою гір та підпишіть їх на контурній карті.

За походженням гори поділяються на складчасті, брилові та складчасто-брилові.

Складчасті гори виникають внаслідок зминання земної кори в складки. Потужні внутрішні сили Землі діють там, де тектонічні плити наступають одна на одну, зминаючи гірські породи. (демонстрація на прикладі аркуша паперу)

Брилові гори є підняттям земної поверхні, що відбувалося між велетенськими тектонічними розломами (тріщинами). Внутрішні сили Землі здатні витиснути певну ділянку земної поверхні на висоту в декілька тисяч метрів.

Якщо ж складчасті гори розділяються розломами на окремі ділянки й одні з них піднімаються, а інші опускаються, то формуються складчасто-брилові гори.

Прийом «Географічний кінозал»

Перегляд відеофрагмента про тектоніку плит і утворення гір із подальшим його обговоренням: http://www/.youtube.com/watch?v=6gWVh1xEVak.

Прийом «Мандрівка» (робота в групах)

Учитель роздає на кожну парту план характеристики гір, об’єднує учнів у три групи і пропонує, використовуючи матеріал підручника і карти атласу, скласти опис певного об’єкта: перша група описує Гімалаї, друга група – Анди, третя група – Аппалачі. Після завершення роботи кожна група розповідає про результати.

План характеристики гір.

1.     Географічне положення на материку відносно інших географічних об’єктів

2.     Напрям розташування гірських хребтів, крутизна схилів.

3.     Протяжність хребтів у кілометрах.

4.     Переважаюча висота.

5.     Найбільша висота (координати вершин)

6.     Вік, походження

7.     Вплив господарської діяльності людини на природу гір.

8.     3.Найвищі і найдовші гори світу.

Прийом «Домашня заготовка».

Учні виступають із повідомленнями про різні типи рельєфу гір.

Перше повідомлення.

Виділяють такі типи рельєфу гірських країн: альпійський, високогірний, середньогірний, низькогірний.

Для альпійського типу характерні гострі вершини на гребні, круті та скелясті схили. Високогірний тип рельєфу мають переважно молоді гірські країни (Альп, Кавказу, Паміру, Гімалаїв). Їм притаманні круті схили, глибоке й різке ерозійне розчленування, гострі й оголені вершини і гребні, льодовикові форми рельєфу. Середньогірний тип рельєфу характеризується згладженими вершинами гірських хребтів. Такі гори зазвичай не вищі 2000-3000 м. Низькогірний тип рельєфу має переважно м’які, згладжені обриси, висоту до 1000 м.

Друге повідомлення.

Найвища гірська система світу – це Гімалаї. Вона розташована між Тибетським нагір’ям (на півночі) та Індо-Гангською рівниною (на півдні). Протяжність гір – понад 2400 км, ширина – до 350 км. Серед гребенів заввишки близько 6000 м розташована найвища точка Землі – г. Джомолунгма (Еверест), також тут розташовані 11 вершин понад 8000 м. Гімалаї створюють кліматичну і природну межу між пустелями Центральної Азії та тропічними ландшафтами Південної Азії. Гімалаї височіють над Індо-Гангською рівниною трьома ярусами, що утворюють Сивалікські гори (Передгімалаї), Малі та Великі Гімалаї. Для Великих Гімалаїв характерні гребені альпійського типу та потужні льодовики. У Гімалаях беруть початок основні річки Південної Азії – Інд, Ганг, Брахмапутра. На південних схилах знизу вгору змінюються заболочені джунглі, вічнозелені тропічні ліси, листопадні та хвойні ліси, чагарники, луки. На висоті понад 5000 м розташовані льодовики. На північних схилах – гірські степи та напівпустелі. У Гімалаях розвинутий альпінізм.

Прийом «Географічний кінозал»

Учитель організовує перегляд відеофрагмента про Гімалаї: http://www/.youtube.com/watch?v= VnKwv12-ydIk з подальшим  обговорення.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Прийом «Кольоровий диктант»

Учні мають картки двох кольорів: зеленого, що відповідає рівнинам, та коричневого, що відповідає горам. Учитель називає певні терміни, поняття, географічні об’єкти вивченої теми. Якщо поняття належить до рівнин, учні піднімають зелений квадрат, якщо до гір – коричневий.

1.     Низовина

2.     Гімалаї

3.     Вершина

4.     Підніжжя

5.     Височини

6.     Складчасті

7.     Амазонська

8.     Кордильєри

9.     Хребет

10.                  Карпати

Прийом «Закодоване слово»

Учитель повільно читає ряд слів, які учні уважно слухають або записують. Після прослуховування, за сигналом учителя, учні промовляють слово, що утворилося із перших літер запропонованих слів. Учні не тільки називають слово, а й розповідають про нього все, що знають.

1.     Град, осінь, річка, ананас.

2.     Гірчиця, іній, молоко, абетка, лимон, автобус, їжа.

3.     Парта, індик, книга.

Прийом «П’ять речень»

Учні об’єднуються в групи, кожна з яких формулює відповідь на запитання з п’яти речень.

Що нового ви дізналися на уроці?

Прийом «Викликаю асоціацію»

Учитель запитує учнів, які асоціації у них тепер пов’язані з поняттям «гори».

VІ. Підсумок уроку

Кожен учень говорить одним речення відповідь на одне із запитань.

Про що нове ви дізналися на уроці?

Чого ви навчилися?

Що на уроці було найцікавішим?

Які емоції у вас викликав урок?

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника

Позначити на контурній карті найбільші гірські системи.

Для бажаючих скласти кросворд, використовуючи назви гір.