Використання на уроках географії інформаційно-комунікаційних технологій у поєднанні з інтерактивними методами навчання

ВСТУП

Однією із найважливіших особливостей нашого часу є перехід розвинутих країн світу від постіндустріального до інформаційного суспільства, а тому питання інформатизації всіх сфер суспільного життя є одним із пріоритетних завдань держави. До найважливіших стратегій розвитку суспільства відноситься, зокрема, інформатизація освіти, підготовка майбутнього покоління до життя у інформаційному суспільстві і створення умов до безперервної освіти. Необхідність невідкладних заходів із впровадження інформаційно- комунікаційних технологій (ІКТ) у сферу освіти зумовлена сучасною світовою тенденцією створення глобальних відкритих освітніх та наукових систем, які дозволяють, з одного боку, розвивати систему накопичення і поширення наукових знань науковій та педагогічній спільноті, а з другого боку – надавати доступ до різноманітних інформаційних ресурсів широким верствам населення.

Актуальність дослідження даної теми обумовлена модернізацією освіти, де одним з напрямків є якість знань, зв'язана з підвищенням ефективності навчання по предметних дисциплінах .

Одним із пріоритетних напрямків розвитку освіти в Україні є підвищення якості освіти школярів, оновлення форм, методів організації навчально-виховного процесу, використання інноваційних та інформаційних технологій з урахуванням інтеграційних процесів європейського освітнього простору.

Згідно з Національною доктриною розвитку освіти України, пріоритетом розвитку освіти в сучасних умовах є впровадження інформаційно-комунікаційних  технологій, що забезпечують подальше удосконалення навчально-виховного процесу та підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві.

ХХІ століття – це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень досвідченості й культури всього населення набувають вирішального значення для економічного та соціального поступу країни.

Результати прогнозних досліджень підтверджують той факт, що в нашому столітті освіті доведеться перетворитися на безперервний процес, який триватиме впродовж усього життя людини, адже лише в такий спосіб вона зможе адаптуватися до технологічних інновацій як результату постійного вдосконалення у професійній діяльності.

Сьогодні вже немає жодних сумнівів, що ХХІ століття буде століттям інформації та наукових знань, а отже, і система освіти повинна буде розв’язувати нову проблему, пов’язану з підготовкою мільйонів людей до життя і діяльності у зовсім нових для них умовах інформаційного світу. Принципово нових підходів вимагає і проблема інформатизації самої освіти.

Сучасні інформаційні технології знаходять широке застосування в галузі освіти. Комп’ютер застосовується повсюдно, має широкі можливості для навчального впливу та багатий вибір інструментів для створення навчальних програм. Використання інформаційно-комунікаційних технологій цілком змінює відносини педагога та учня. Вони стають партнерськими, спрямовуються на досягненні спільної мети – організацію такого навчального процесу, в якому роль педагога зводитиметься до корегувальної та керуючої. Постійно апробуючи матеріал, викладач отримує можливість коригувати свій навчальний курс, включаючи в нього новітні інформаційні та педагогічні розробки, не припускаючи застою або морального старіння.

 Застосування інформаційно-комунікаційних технологій на уроках географії – це необхідність сьогодення, оскільки більшість дітей вже добре володіють комп’ютером, ніж це їм може запропонувати школа. Ні для кого вже не є новиною необхідність широкого застосування електронних засобів навчання під час вивчення географії. Це – навіть, не твердження, а практично аксіома, якої вимагає час.

Класно-визначена система не забезпечує таку ефективність навчання, у результаті чого - губиться інтерес до предмета, знижується рівень знань.

Одним зі шляхів вирішення цієї проблеми є використання інтерактивних методів навчання, спрямованих на розвиток учнів.

Сучасний період розвитку суспільства потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. Нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей учнів.

Розв'язання цих актуальних проблем можливо лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій, спрямованих на всебічний розвиток учня.

 РОЗДІЛ І. ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

Одне з головних завдань освіти в умовах інформаційного суспільства навчити дітей користуватися інформаційними технологіями та навчатися, використовуючи ці технології. Визначення стратегічних пріоритетів учителя географії передбачає широкий пошук нових підходів, педагогічних технологій, адекватних динаміці розвитку суспільства, нових інформаційних технологій, комп’ютерну підтримку викладання предмету, використання освітніх комп’ютерних програм. Використання ІКТ дозволяє нам змінити зміст освіти. Комп’ютерні технології сприяють: засвоєнню і учнем і учителем нових важливих знань, умінь, навичок; самоосвіті й самовдосконаленню особистості учня й учителя; ідеально підходять для вивчення й викладання географії; можуть використовуватися у всіх видах урочної і позаурочної діяльності. Ці засоби навчання дають змогу створити нове навчальне середовище, яке здатне підвищити якість географічної освіти, залучитися до світового інформаційного простору. І у цьому середовищі наголос робиться не на вивчення фактологічного матеріалу, а більше на розвиток навичок мислення, міжособистісних відносин і творчості.

Що ж таке ІКТ? Будь-яка педагогічна технологія - це інформаційна технологія, оскільки основу технологічного процесу навчання складає отримання і перетворення інформації. Більш вдалим терміном для технологій навчання, що використовують комп'ютер, є комп'ютерна технологія. Комп'ютерні (нові інформаційні) технології навчання - це процес підготовки і передачі інформації, кого навчають, засобом здійснення яких є комп'ютер. До сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання відносяться Інтернет-технології, мультимедійні програмні засоби, офісне та спеціалізоване програмне забезпечення, електронні посібники та підручники, системи дистанційного навчання (системи комп'ютерного супроводу навчання).

 Інтернет - це джерело інформації, корисної з точки зору навчальної діяльності, її аналізу та оцінювання. Інформаційні ресурси Інтернет використовуються за наступними напрямками:

• самоосвіта, тобто вивчення досвіду колег в інших містах України й інших країн.

• підготовка конспектів і дидактичних матеріалів. Підготовка атестаційних матеріалів.

• позакласна робота учнів при підготовці рефератів, доповідей, повідомлень, індивідуальних творчих завданнях.

• використання безпосередньо на уроках при самостійній роботі з документами, що вивчаються, довідковими матеріалами, навчальними інтерактивними моделями тощо.

• тестування знань учнів з певних розділів курсу.

У будь-якому варіанті доступ в Інтернет для вчителя підвищує і рівень підготовки самого вчителя, і рівень проведення занять, і якість знань учнів. При цьому інтерес більшості учнів до комп'ютера й Інтернету підвищує мотивацію навчання.

 Мультимедійні програмні засоби дозволяють учителю поєднувати текстову, графічну, анімаційну, відео- і звукову інформацію. Одночасне використання кількох каналів сприйняття навчальної інформації дозволяє підвищити рівень засвоєння навчального матеріалу. Мультимедійні програмні засоби використовуються для імітації складних реальних процесів, ситуацій, візуалізації абстрактної інформації за рахунок динамічного представлення процесів, демонструє фрагменти передач, фільмів, віртуальних екскурсій тощо.

Офісні програмні продукти (текстові та графічні редактори, програми підготовки презентацій електронні таблиці тощо (тобто те, що входить в пакет програм комп'ютера) використовуються для підготовки навчально- методичного матеріалу (шаблонів, діаграм, таблиць, презентацій, публікацій) та для подання учнями результатів виконання завдань в електронній формі.

Електронні підручники та посібники, системи дистанційного навчання є корисними для організації дистанційної форми навчання та електронної методичної підтримки навчання у класі. Використання комп’ютерної техніки та комп’ютерних технологій розширює можливості навчально - виховного процесу, забезпечує нові шляхи подання інформації, дає можливість для випробування власних ідей та проектів.

При підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель не повинен забувати, що це урок, а значить складає план уроку виходячи з його цілей, при відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основні дидактичні принципи: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює його.

Уроку з використанням ІКТ властиві:

1.                     Принцип адаптивності: пристосування комп'ютера до індивідуальних особливостей дитини;

2.                     Керованість: у будь-який момент можлива корекція вчителем процесу навчання;

3.                     Інтерактивність і діалоговий характер навчання; - ІКТ мають здатність "відгукуватися" на дії учня і вчителя; "вступати" з ними в діалог, що і становить головну особливість методик комп'ютерного навчання;

4.                     Оптимальне поєднання індивідуальної та групової роботи;

5.                     Підтримання в учня стану психологічного комфорту при спілкуванні з комп'ютером;

6.                      Необмежене навчання: зміст, його інтерпретації і додаток скільки завгодно великі.

Основними перевагами використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках географії є: можливість задовольнити індивідуальні потреби учнів, а не середні потреби класу; значне поліпшення доступу до інформації; збільшення можливостей спілкування для учнів зі спеціальними навчальними потребами та фізичними вадами (дистанційне навчання); підвищення ефективності та мотивації навчання; забезпечення нових шляхів подання матеріалу на уроці географії.

Форми роботи учнів під час використання комп’ютера в якості засобу навчання є різні: це і робота всім класом, і групами, а також індивідуальна робота. Перелічені способи обумовлені не тільки наявністю або недостатньою кількістю комп’ютерів, але і дидактичними цілями.

Проте варто зазначити, що методика вивчення шкільних предметів, зокрема і географії, з використанням ІКТ знаходиться на етапі становлення (технології використання комп'ютерів у навчальному процесі лише розробляються).   

Насьогодні створено досить багато комп’ютерних навчальних програм з географії: комп’ютерний підручник – програмно-методичний комплекс, який дозволяє самостійно засвоїти навчальний курс або його розділ (як правило, поєднує в собі якості підручника, довідника, задачника та лабораторного практикуму); контролюючі програми з географії – програмні засоби, призначені для перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок; ігрові програми – стимулюють пізнавальну активність учнів, сприяють розвитку їхньої уваги, кмітливості, пам'яті; предметно-орієнтовані середовища – програми, які моделюють мікро - та макросвіти, об’єкти певного середовища, зв’язки між ними, їхні властивості.
       Наявні комп'ютерні програми з географії можуть використовуватися як інформаційно-пізнавальний засіб навчання, виконувати різноманітні дидактичні функції у певних навчальних ситуаціях. Вони різноманітні за змістом, структурною побудовою, обсягом подання навчальної інформації. Значна частина мультимедійних програм з географії містить документально достовірну навчальну інформацію. Зміст і побудова існуючих мультимедійних програм з географії відповідають принципам науковості, систематичності, доступності, послідовності викладення навчального матеріалу, вони складені з урахуванням рівня підготовленості учнів і в цілому відповідають дидактичним вимогам навчання. Варто зазначити, що більшість програм географічного напряму за дидактичним призначенням є допоміжним ілюстративним джерелом знань з географії. До такого типу програм можна віднести: - "Туристичний атлас світу" (понад 100 географічних карт, 900 фотографій, 25 відеокліпів та енциклопедична інформація); - "Географія. Посібник для школярів та абітурієнтів" (географічні карти, відеофрагменти); 8 - "Географія. Подорож по Європі" (картографічна та довідкова інформації); - "Атлас України" (176 карт, тексти, графіки, таблиці, діаграми, фотографії тощо) та ін.; - "Енциклопедія Кирила і Мефодія" (відеофрагменти, цікавий інформаційний матеріал з географії).

 Особливо заслуговує на увагу програма "Використання Microsoft Office в школі", яка надає можливість навчитися працювати з програмами Microsoft Word, Microsoft Excel, Microsoft Power Point у процесі засвоєння шкільного курсу географії. Працюючи з даною програмою, вчитель може самостійно, використовуючи Microsoft Power Point, створювати мультимедійні презентації, доповнюючи їх анімаційними ефектами, відеофрагментами, звуковим супроводом, що значно підвищує ефективність навчання. Дана програма дозволяє використовувати також анімацію, слайди, фрагменти відеофільмів під час вивчення природних об'єктів і явищ, що формує у школярів образні уявлення, а на їх основі – географічні поняття. школярів образні уявлення, а на їх основі – географічні поняття.

Працюючи з Microsoft Excel, учні дають об'єктивну оцінку географічним явищам, використовуючи цифрові дані.

Навчальна інформація, що міститься в усіх мультимедійних програмах, є значним допоміжним матеріалом для формування географічних уявлень та понять про явища та природні об'єкти, які учні не можуть безпосередньо спостерігати. Завдяки відео фрагментам та фотографіям, які є у цих програмах, на уроках географії можна здійснити "подорож" планетою, в куточки живої природи, які практично недоступні для більшості учнів.

 Мультимедійні засоби, як джерело нових знань, можуть використовуватись перед вивченням навчального матеріалу, як вступ до теми, або під час вивчення теми в поєднанні з розповіддю чи бесідою. Вирішальне слово на уроках, де застосовуються мультимедійні навчальні програми, все ж за вчителем. Тільки він, ураховуючи зміст супроводу, визначає дидактичні можливості, методичні особливості поєднання власного слова з наочно-словесним змістом програми, можливі методичні варіанти оптимального використання мультимедійних засобів у певних навчальних ситуаціях під час розв'язування різноманітних пізнавальних завдань.

Завдяки мультимедійній інформації, що містять програми, учні вчаться пов'язувати сформовані уявлення з навчальною темою, робити потрібні доповнення, самостійні висновки та узагальнення.

Електронні засоби навчання дозволяють продемонструвати процеси або змоделювати явища, за якими неможливо спостерігати протягом одного уроку або які несуть небезпеку для здоров’я та життя людини. Звичайно ж, ніяка, навіть сама розумна, програма не здатна замінити спостереження в природі, роботу на метеорологічному майданчику, польове дослідження річки або водойми, закладення ґрунтового шурфу, туристичний похід й багато інших дій. Але, наприклад, спуститися на дно океанського жолоба, побувати в надхмар'ях Гімалаїв, побачити загальну циркуляцію атмосфери з космосу доведеться далеко не кожному. І саме в пізнанні цих куточків Землі й присутніх там процесів, комп'ютер стане учневі й учителеві вірним помічником, широким і доступним джерелом знань.

Так при вивченні теми «Магматизм» у 6 класі, можлива демонстрація такого небезпечного явища, як виверження вулкану за допомогою відео. А комп’ютерне забезпечення до цього уроку дає змогу змоделювати це явище мультимедійними засобами, що сприяє кращому розумінню учнями природи досліджуваного явища, розвиває їх мислення, зорову пам'ять, уміння спостерігати та аналізувати побачене. Можна здійснити уявну подорож у всесвіті, також комп’ютер допоможе навчити учнів визначати місце знаходження Полярної зірки, яку під час уроку ми не можемо спостерігати.

Використання комп’ютера на уроці також дає змогу учителю складати тести нового покоління, логічні ланцюжки, тренувальні вправи, головоломки, діаграми, графіки, супроводжувати лекційні заняття слайдами, виконувати практичні роботи та презентації тощо.

Отже, завдяки інтерактивним формам навчання, учень з пасивного слухача перетвориться на активного учасника учбового процесу. А це  є важливим елементом навчання і виховання майбутнього громадянина нашої держави з активною життєвою позицією.

 Комп’ютерна підтримка уроків географії має позитивні наслідки тому що реалізується особистісно-зорієнтований підхід до навчання; формуються уміння учнів самостійно здобувати знання, обирати необхідний матеріал, аналізувати, співставляти, обирати головне; розвиваються навички комп’ютерної грамотності. Ця технологія розвиває не тільки учнів, а й учителя, робить його роботу приємною, успішною, результативною, полегшує працю, забезпечує професійне зростання. У сучасному світі потреба в комп’ютерних технологіях постійно зростає – вони необхідні і вдома і на робочому місці. Тому школа і, в тому числі, вчителі географії не можуть дозволити собі залишатись осторонь.

РОЗДІЛ  ІІ. ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської, від слова «interakt», де «inter» - взаємний і «act» - діяти. Таким чином, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу. 

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організаії пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання ( колективне, групове, навчання у співпраці ), де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. 
Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу. Головна риса інтерактивного навчання — вико­ристання власного досвіду учнями під час розв'язан­ня проблемних питань, їм надається максимальна свобода розумової діяльності при побудові логічних ланцюгів.

Понад 2400 років тому Конфуцій сказав: 

Те, що я чую, я забуваю. 

Те, що я бачу, я пам’ятаю. 

Те, що я роблю, я розумію. 

Ці прості твердження обґрунтовують необхідність використання активних методів навчання. Дещо змінивши слова великого китайського педагога, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я чую й бачу, я трохи пам’ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю 
знань і навичок. 

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром. 

А що ж тоді ми розуміємо під поняттям інтерактивної технології? 
Інтерактивна технологія - це така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть школяра у колективному взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесі навчального пізнання: або кожен учень має конкретне завдання, за яке він повинен публічно прозвітуватись, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою та перед усім класом завдання. Інтерактивні технології навчання включають в себе чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, та розумові і навчальні умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів.

При інтерактивному навчанні важливе місце належить колективній (кооперативній) формі навчальної діяльності. Суттєвими компонентами співробітництва є:

- позитивна взаємозалежність при якій учні розуміють, що вони пов’язані один з одним такою мірою, що один не може бути успішним якщо не будуть успішними усі; 

- особистісна взаємодія, що стимулює діяльність (сюди належить і усне пояснення того, як вирішувати проблеми, і передача друзям власних знань, і перевірка розуміння, і обговорення досліджуваних понять); 

- індивідуальна і групова підзвітність. Два рівні підзвітності повинні бути включені в уроки. (Групова – вся група несе відповідальність за досягнення цілі. Індивідуальна – частка кожного у вирішенні завдання.);

- розвиток навичок міжособистісного спілкування і спілкування в невеликих групах. Спільне навчання є складнішим, ніж конкурентне чи індивідуальне, оскільки учні одночасно повинні виконати певне завдання і робити групову роботу; 

- обробка (аналіз, опрацювання) даних про роботу групи.

Методи і техніки, що використовуються в інтерактив- ному навчанні:

- презентації;

- демонстрації;

- зворотний зв’язок;

- робота в малих групах;

- планування подальших дій;

- мозковий штурм; 

- прогнозування;

- відсіювання;

- узагальнення ідей; 

- „Карусель”; 

- робота в домашніх і змінних групах;

- рольові ігри;

- „Мікрофон”;

- „Займи позицію”;

- „Коло ідей”;

- „Акваріум”;

- „Ажурна пилка”;

- метод „Прес”;

- „Кути”;

- „Мозаїка”;

- незакінчені речення та інші.

 Яку саме з даних технологій вибрати, вирішує сам вчитель, враховуючи при цьому свій досвід, вміння та навички дітей, психологічні особливості класу та інші фактори, які мають вплив на навчально-виховний процес. 

На відміну від традиційних методик, інтерактивні навчальні технології не вибираються для виконання певних навчальних завдань, а самою своєю структурою визначають кінцевий результат. Та, як і будь-яка методика, взаємонавчання має свої позитивні й слабкі сторони, які необхідно враховувати, використовуючи цю технологію. 

Переваги використання інтерактивних технологій навчання: 

1.                     Вчитель має можливість раціонально розподілити свій час, допомагаючи активніше дітям зі спеціальними проблемами - особистісними та інтелектуальними. 

2.                      Зникає ряд труднощів, пов’язаних з дисципліною. 
На уроці всі активні і всі зайняті справою.

3.                      Учні, виступаючи в ролі вчителя, набувають певних 
навиків, які допомагають їм повірити у свої власні 
сили та ставитись до вчителів з більшою повагою.

Недоліки використання інтерактивних технологій: 
1. Важко налаштувати дітей на механізм взаємонавчання.

 2. Вчителю важко контролювати процес навчання, а результат не завжди ефективний. 

3. На перенавчання потрібен додатковий час. 
Щоб подолати слабкі сторони слід пам’ятати:

 1. Як педагогу, так і учням треба звикнути до даних технологій, тому слід поступово включати елементи цієї моделі. 

2. Слід добре готуватися, підбирати матеріал. 

3. Треба добре пояснити правила гри. 

4. Створити атмосферу серйозного навчання, а не простої гри. 

5. Слід проаналізувати можливості технології (може 
ця технологія не дасть бажаних результатів).

 6. Педагог повинен старанно планувати свою роботу щодо впровадження інтерактивних технологій.

Метод інтерактивного навчання передбачає використання декількох принципів організації уроку:

1.                     На початку уроку вчитель об’єднує учнів у групи зі змінним, залежно від характеру завдання, складом учасників. Кожна група визначає лідера, який керує її роботою. 

2.                   Кожна група розв’язує певну проблему. Завдання може бути:

- за складністю однаковим;

- за змістом та навчальною метою однаковим; 

- за змістом взаємодоповнюючими або послідовно пов’язуючими; 

- за способом виконання різним або однаковим. Проблемність завдання збуджує активність учнів, спонукає замислитися над матеріалом, з яким вони працюють, дивитися на факти під різними кутами зору. Проблему слід обрати значущу, й таку, що викликає позитивні емоції. 

3. Опора на учнівський досвід і мінімальні базові знання з теми. Вона здійснюється за допомогою тестування, анкетування, вступної бесіди, обговорення мініпроблеми.

4. Як правило, проблема, яку розглядають, не має раз і назавжди визначеного рішення. Тому всі під час обговорення створюють власну оригінальну версію. Завдання в групі вибирають так, щоб можна було врахувати й оцінити індивідуальний внесок кожного члена групи.

5. Створення на уроці атмосфери співробітництва учнів і вчителя, яка виключає страх отримати погану оцінку.

6. Емоційне піднесення і почуття розкутості створюють сприятливий фон для засвоєння знань, формування вмінь і навичок, розкриття здібностей учнів.

7. На початковому етапі доцільно використовувати ро- боту в малих групах. Завдання повинні бути легкими і короткочасними. (Обговорити короткий текст, взяти інтерв’ю, зробити висновок, виявити проблему...).

8. В кінці заняття обов’язково треба прийти до спільного результату, визначитися з найкращими варіантами вирішення тієї чи іншої проблеми. 

Під час навчання учням потрібно мати можливість виробляти навички, напрацьовувати певні матеріали, обговорювати, ділитися думками. Адже тому, хто навчається, важливо побачити і почути конкретні приклади, що ілюструють, в який спосіб можна використати почуте, здобуте і засвоєне. Як результат, інтерактивне навчання готує учнів до використання отриманих знань та практичних навичок під час роботи (практична, контрольна, тематична ) та вирішенні різних життєвих ситуацій. 

Використання інтерактивного навчання дає можливість до фахового росту, для зміни себе, для навчання разом з учнями. Вже після кількох уроків викладач зможе відчути, як змінилося ставлення до нього учнів, а також сама атмосфера у класі – і це послужить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями.

Інтерактивне навчання є надзвичайно цікавим і ефективним методом в сучасній методиці викладання географії. Саме така методика дає змогу зробити урок географії змістовним, творчим, пізнавальним і цікавим, як для дітей, так і для вчителя. Інтерактивні технології розкривають як перед вчителем, так і перед учнями величезний творчий потенціал і можливість бути справжніми майстрами своєї справи. 

Інтерактивні методи зручно застосовувати із аудіовізуальними засобами навчання. Комплексно застосовувати інтерактивні й аудіовізуальні засоби навчання на уроках географії можна, як показують результати експериментальної роботи, у наступних напрямках.

По-перше, це використання демонстраційного комплексу "Комп'ютер -  проекційний пристрій" на уроках вивчення нового матеріалу і закріплення пройденого при ілюстрації закономірностей розвитку природи і суспільства на конкретному матеріалі регіонального змісту. При цьому важливо гармонійно сполучити інтерактивний і аудіовізуальний способи подачі інформації, не захоплюючись якимсь одним. Аудіовізуальні засоби можуть обрушити на учня могутній потік односпрямованої інформації, що складно осмислити за достатній обмежений час на уроці, переглянувши тільки один раз. При цьому з їхньою допомогою можна продемонструвати яскраві географічні об'єкти і явища, використовуючи досить дешеві носії інформації. Інтерактивні засоби дозволяють керувати вчителю й учню потоком інформації, акцентуючи увагу на найбільш цікавих чи складних моментах досліджуваного матеріалу.

Використання мультимедийних інтерактивних засобів у сполученні з аудіовізуальними при висновку зображення на великий екран істотно може підвищити наочність навчання і підвищити мотивацію до нього. Комп'ютерні анімації дозволяють наочно й у динаміку розглядати багато географічних об'єктів і явища. На великому екрані як би "оживають" схеми і взаємозв'язки між об'єктами і явищами.

Ефективність впровадження інтерактивного нав­чання, на думку І.Я.Жорової, забезпечується спеці­альною організацією навчального процесу, яка скла­дається з кількох етапів.

На підготовчому етапі формуються мікрогрупи. При цьому враховують позитивний емоційний стан мікрогрупи, готовність учасників до співпраці під час вирішення навчальної проблеми, яка повинна спону­кати учнів до пошукової діяльності, обміну власним досвідом, думками, розвивати вміння та навички са­мостійно працювати. Далі в процесі спілкування уч­ні виявляють не тільки знання предмета, а й уміння узагальнювати, робити логічні висновки, у них фор­муються комунікативні уміння — у процесі обгово­рення свою думку необхідно висловлювати стисло і не відхилятися від теми; демонструвати вміння не тільки говорити, а й слухати.

Наступний етап — презентація групових рішень — може бути організований по-різному, залежно від ха­рактеру взаємодії учасників груп (спільно-індивіду­альна, спільно-послідовна, спільно-взаємодіюча). Спільно-індивідуальна форма передбачає представ­лення результатів власної діяльності кожного учас­ника, обговорення та вибір доцільного варіанта. При спільно-послідовній - результат діяльності кожної групи є фрагментом, необхідним для побудови за­гальної відповіді. Спільно-взаємодіюча форма обу­мовлює вибір певних аспектів групових рішень, на основі яких приймається колективне.

На підсумковому етапі учні оцінюють, наскільки вдалося створити атмосферу співробітництва у групі, підбивають підсумки виконаної роботи.

Вільне спілкування на уроці, висловлювання влас­ної думки, повага до думки оточуючих — необхідні умо­ви, що забезпечують ефективність нових технологій.

Використання нових інформаційних технологій змушує переглядати зміст навчального предмета "географія". Від вивчення великого обсягу фактичного матеріалу поступово має сенс переходити до навчання прийомам його самостійного пошуку, узагальнення і систематизації, оскільки сучасні технічні засоби дозволяють з постійно зростаючою швидкістю обробляти і надавати доступ до великого обсягу людських знань. Особливо велику роль тут грають бурхливо розвиваються телекомунікаційні мережі типу Інтернету, що стирають просторові бар'єри.

 РОЗДІЛ ІІІ   З ДОСВІДУ РОБОТИ

На своїх уроках я використовую різні інтерактивні методи навчання. Серед них метод телекомунікаційних проектів, який повною мірою відповідає новим вимогам, які ставить час. Телекомунікаційні проекти мають такі переваги: по-перше, за допомогою спеціальних програм можна швидко та красиво оформити роботу, витративши мінімум часу; по-друге, якість виконаних робіт має зовсім інший рівень; по-третє, робота із сучасними засобами телекомунікацій викликає живий інтерес учнів, що сприяє підвищеній мотивації роботи; по-четверте, робота з комп’ютером дуже багатогранна. Вона дозволяє максимально виявити творчі здібності та індивідуальність.

Робота над проектом ставить учнів у такі умови, коли не навчатися новому практично неможливо. Учні проводять дослідження, які включають елементи наукової діяльності. Результатом проекту є створення комп’ютерної презентації. Найчастіше цей метод використовую в 10 класі, коли учні створюють презентації країн, де використовують різноманітну інформацію, намагаючись найточніше передати національний колорит

 Учням, виходячи зі здібностей і нахилів можна запропонувати творчі проекти на різноманітні теми.

На своїх уроках у 6-х, 7-х, 8-х класах проводжу відео-екскурсії. В кабінеті географії є наукові відеофільми, які можуть бути використаними на уроках. Учні отримують велике задоволення при перегляді відео-сюжетів, краще запам’ятовують матеріал, отримують творчі завдання. Наприклад: пропоную скласти питання до переглянутого матеріалу, написати твір, скласти словник термінів, загадки тощо.

Однією з інтерактивних вправ які часто використовую на уроках географії  є «Мозковий штурм». Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учасників.

Наприклад, під час проведення уроку у 6-му класі на тему «Основні форми рельєфу Землі. Гори.» для мозкового штурму пропонують запитання: «Як, на вашу думку, виникають гори»? Серед відібраних ідей аналізуються ті, які найближчі до істини і формується спільна думка.

Робота з усім класом - навчальний метод, коли вся група обговорює ідеї чи явища, що стосуються певної теми. Ставлять відкриті питання, що починаються з «як?», «чому?», заохочують учнів висловити свої думки, судження, почуття.

Наприклад, у 10 класі на уроці по темі «.Політична карта світу» для обговорення пропонується питання: «Як і чому змінилася політична карта світу наприкінці ХХ – на початку ХХІ столітя?» Учні опрацьовують текст підручника, матеріал з додаткових джерел і разом обговорюють виниклі ідеї.

Дуже важливо на уроках залучати всіх учнів. У цьому допомагають такі методи, як «Коло ідей», «Мікрофон».

«Коло ідей», - учні, сидячи у колі, мають можливість висловити та обґрунтувати свою позицію. Наприклад, при вивченні теми «Населення України» у 9-му класі учні висловлюють свою позицію щодо того, яку демографічну політику необхідно проводити в країні. Обовязково обґрунтовувати свою думку.

«Мікрофон» - по черзі викликають учнів, які імітують «говоріння» у мікрофон. Інші учні не можуть говорити, вигукувати з місця, право говорити належить тільки тому, у кого символічний мікрофон. Наприклад, порадьте своїм друзям подорож на один з материків. При цьому зацікавте їх, та порадьте географічні обєкти, місця в природі,  історичні памятки, які їм варто відвідати.

Метод «займи позицію» допомагає вести обговорення дискусійного питання в класі. Використовують його з метою надання учням можливості висловитися та практикуватися в навичках спілкування. Таким способом обговорюємо проблему розвитку різних галузей економіки в Україні.

         Наочність у викладанні географії має першочергове значення. Коли учитель супроводжує  свою розповідь на дошці графічно, а учні слідом за учителем змальовують нескладні схеми та малюнки у свої зошити, відбувається невимушене запам’ятовування матеріалу.

Опорні схеми виникають в результаті співпраці учителя і учня. При складанні схем відбираються найбільш важливі знання, ключові поняття, які знадобляться учням для подальшої самостійної роботи. Вчителю необхідно пам’ятати про те, що опорні схеми повинні послідовно розкривати новий матеріал. Тому, при підготовці опорних схем необхідно скрупульозно продумати кожен знак, кожне слово. Головне – викласти навчальний матеріал так, щоб на основі логічних зв’язків він став доступним і надовго відбився в пам’яті учня.

         Схематичний малюнок повинен виражати певну географічну думку, сприяти розумінню складних для учнів явищ, доповнювати зміст уроку, збуджувати зорову й моторну пам'ять. Він має бути органічно пов'язаним зі змістом уроку; простим, без другорядних деталей, щоб основний зміст його чітко простежувався. Опорні схеми можуть бути виготовлені попередньо на картці, або на класній дошці, або можуть створюватися разом з учнями під час пояснення нового матеріалу.

          Можливості схеми на уроках географії великі. У деяких випадках він відіграє більшу роль, ніж інші види наочності. Це буває тоді, коли потрібно виявити причинно - наслідкові зв'язки або яку-небудь фізико-географічну закономірність. При роботі з опорними схемами утворюється значний резерв навчального часу для виконання завдань, спрямованих на відпрацювання прийомів учбової діяльності. Учні, коли працюють з опорними схемами, вчаться „згортати” і „розгортати” необхідну інформацію. Багаторазове повторення навчального матеріалу дає можливість кожному учню засвоювати обов’язковий програмний мінімум.

           Роботу по формуванню умінь і навичок за допомогою схем та пояснювальних малюнків я починаю проводити з початкового курсу фізичної географії. Спочатку це досить примітивні схеми, які виконує сам вчитель. Але вони вже на самому початку дають учням уявлення про те як ними користуватися і яким чином вони будуються. Пізніше схеми стають більш складними і в їх створення беруть участь і самі діти. В старших класах схеми будуються вже або вчителем з допомогою дітей,  або самими дітьми.

      Розглянемо зміст та структуру деяких схем, які можна використовувати при вивченні географії.

Розпочинається  знайомство зі схемами на уроках географії у 6 класі. Найдоцільніше це зробити під час вивчення теми «Літосфера». Адже саме тут є багато матеріалу який можна зобразити схематично.

Так, зокрема, при вивченні теми ″ Гірські породи″, я разом з учнями в ході пояснення нового матеріалу, складаю схему ″Гірські породи″

 ВИСНОВКИ

Інтерактивне навчання – це насамперед діалогове спілкування між вчителем і учнем. Тому вчитель організує навчальний процес таким чином,що практично всі учні виявляються залученими в процес пізнання.

Спільна діяльність учнів у процесі освоєння навчального матеріалу означає , що кожний вносить свій внесок, йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. В умовах доброзичливості , взаємної підтримки учні одержують не тільки знання, але йде і розвиток пізнавальної діяльності, що переводить її на більш високі форми кооперації і співробітництва.

У ході діалогового навчання учні вчаться критично мислити , вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, брати участь у дискусіях , спілкуватися з іншими людьми.

Ефективність уроку - це ступінь досягнення поставленої мети педагогічної діяльності з урахуванням оптимальності (необхідності та достатностіитрачених зусиль, засобів та часу. Одним з найдоступніших і перевірених практикою шляхів підвищення ефективності уроку, активізації учнів на уроці є організація самостійної навчальної роботи. Вона посідає виняткове місце на сучасному уроці, тому що учень отримує знання тільки в процесі особистої самостійної діяльності. Колективне навчання є також одним з ефективних засобів підвищення результативності роботи вчителя географії. З-поміж найбільш ефективних і цікавих для учнів форм організації і проведення занять можна назвати різноманітні тренінги, моделюючі заняття, практичні заняття з навчання діагностики рівнів інтелектуального та морального розвитку учнів, виконання вправ, характерних для шкільного навчально-виховного процесу, конкурси педагогічної майстерності, ділові, рольові ігри, дискусії різних видів. При цьому я спиралась на наявні у сучасній педагогічній літературі рекомендації, зокрема про те, що основний сенс сучасної навчальної діяльності повинен полягати у підвищенні пізнавальної активності учнів, стимуляції інтересу до навчальних занять; розвитку ініціативи і творчості потенціалу особистості учня;вона також повинна допомогти створити у вчителів установку на творчу професійну діяльність, на постійний пошук. До критеріїв якості уроку можна також віднести доцільне поєднання репродуктивної та продуктивної діяльності учнів, продуману послідовність етапів навчальної роботи, завдяки чому оптимально розподіляється зміст, підтримується рівень активності учнів протягом усього заняття, забезпечується поєднання відтворюючої та творчої, колективної та індивідуальної роботи.